Основними кормами в щоденному раціоні ВРХ є об’ємисті корми, якість яких головним чином визначає вартість годівлі. Так, якщо на господарстві наявні силос або сінаж низької якості — це призводить для збільшення використання зернових та білкових кормів, які є дорожчими.

Головною метою в період збору врожаю сінажу та силосу є отримати та створити якісну основу однотипної годівлі. Дуже часто на господарствах отримують не той корм, на який очікували при закладанні зеленої маси. Аби розуміти, яка поживність силосу та сінажу є відмінною чи хорошою, а яка — поганою, важливо користуватись певною аналітикою.

Протягом 2014-2018 років в Україні була вперше створена єдина база якості кукурудзяного силосу та люцернового сінажу. На основі її результатів розробили довідник «Показники якості об’ємистих кормів», де на 24 сторінках предметно викладена вся інформація про оцінку якості грубих кормів за відповідною низкою параметрів, які використовуються для оптимального розрахунку раціону. Для наочності всі дані структуровані та подані у вигляді таблиць, за якими працівник ферми може звірятися, чи відповідає його силос чи сінаж необхідним вимогами за різними параметрами.

Також у довіднику подана суттєва інформація про динаміку якості даних кормів та про кроки для покращення якості наступного врожаю: основні точки контролю, фактори ризику втрати якості того чи іншого важливого показника, а також рекомендації щодо їх покращення.

Завдання такого інформаційного довідника — навчити фермерів прогнозувати, яким буде силос чи сінаж при тих чи інших умовах закладання, що впливає на погіршення якості та як або якими способами можна попередити втрати поживності силосів та сінажів.

Окрім того, що порівняння силосів по регіонах дозволяє бути в курсі тенденцій щодо якості об’ємистих кормів в Україні, це також дає офіційну аналітику (яка сьогодні є єдиною в країні) про порівняння якості українського силосу з країнами Європи. Існують і зовнішні ознаки якості силосу. Хороший силос може пахнути злегка солодко, але, як правило, дуже слабко, оскільки найбільш поширеною летючою жирною кислотою є лактат, який майже не пахне. Помірний запах оцту — ще одна можливість для звичайного силосу, оскільки оцтова кислота є другим за частотою кінцевим продуктом бродіння, і вона досить летюча.

Сильний запах оцту, як правило, супроводжується жовтим кольором, вказує на те, що силос містить більше оцту, ніж молочної кислоти. Такий силос вважаєтьсяпоганим за якістю. Це пов’язано з низькою кількістю бактерій, що виробляють молочну кислоту. Так відбувається у випадку коли урожай має низький рівень цукру або силос засилосували з низькою вологістю. Проте така оцінка не дасть можливість спрогнозувати продуктивність корів. Саме тому варто користуватись лабораторним аналізом.