На сьогоднішній день індиківництво інтенсивно розвивається. Так, за даними асоціації «Союз Птахівників України» із 2012 року промислове виробництво м’яса індиків збільшилось на 36 %, вирощуванням яких займається більше 20 підприємств, утім тільки половина із них забезпечують 97% загального обсягу.
Кожен українець, за підсумками 2016 р., споживає 23,7 кг м’яса птиці, із яких лише 800 г припадає на індичатину. Тоді як, наприклад, у Польщі — 6 кг, США — 8 кг, Ізраїлі — 12 кг. Отож у нас є великий потенціал для індиківництва, але без інноваційних технологій виробництва не обійтися.
Інтенсивні технології передбачають використання індиків високопродуктивних кросів, вирощування індичат у пташниках із регульованим мікрокліматом, комплексну механізацію та автоматизацію технологічних процесів, годівлю повнораціонними сухими комбікормами, застосування комплексу ветеринарно-санітарних заходів, що забезпечують високу збереженість птиці.
В Україні в основному використовують кроси середньо-важкого типу — B.U.T.-8, B.U.T.-9, B.U.T.-10, Hybrid Сonventer — маса дорослих самок сягає 8–10 кг, самців — до 25 кг, та важкого типів (Big-6, Big-7, Big-9, TP — 7, Hybrid XL ) — маса самок і самців відповідно 10–13 та до 35 кг. Індики середньо-важких кросів призначені як для реалізації у вигляді цільних тушок, так і розділеними на частини, важких кросів — розділеними та для глибокої переробки.
У собівартості вирощування індиків 65–70 % становлять корми, тому даному аспекту треба приділяти велику увагу. Адже, порівняно з іншою птицею, потреба індиків у поживних і біологічно активних речовинах набагато вища. Особливе місце відводять престартерному періоду із 1-го по 21-й день як найкритичнішому із погляду формування майбутньої продуктивності.
Це зумовлено біологічними особливостями індичат раннього віку: перехід від споживання залишкового жовтка до рослинних кормів; інтенсивний розвиток внутрішніх органів та систем, скелету; формування мікрофлори ШКТ, імунітету й антиоксидантного захисту та впливом технологічних факторів (зміна навколишніх умов, ветеринарні обробки, транспортування та розміщення у пташниках, якість підготовки приміщень до посадки).
ДОЦІЛЬНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ ПРЕСТАРТЕРНИХ КОРМІВ
Одним із шляхів подолання стресу молодняку у ранньому віці, а також для правильного розвитку та формування активності внутрішніх органів і зміцнення імунітету є використання спеціальних кормів — повнораціонних престартерних комбікормів.
Важливою передумовою успішного використання комбікормів є включення до їх складу високо засвоюваних рослинних та тваринних білкових кормів, високоякісних зернових, незамінних амінокислот, комплексу макро- та мікроелементів, вітамінів та натуральних стимуляторів росту. Висока ефективність використання престартерних комбікормів забезпечується балансуванням рецептури не тільки по сирому протеїну, обмінній енергії, жиру, клітковині та інших компонентах, а передусім за рахунок балансу по засвоюваних незамінних амінокислотах.
Натуральні стимулятори росту сприяють розвитку власної флори кишечника, покращенню засвоєння корму, сорбції токсинів різного походження, зміцненню імунітету, посиленню антиоксидантного статусу організму, зниженню виділення азоту й фосфору з послідом.
Натуральні стимулятори росту представлені низкою продуктів природного походження, з яких найчастіше застосовують мультиферментні комплекси, фітазу, про- та пребіотики, підкислювачі, сорбенти токсинів, природні антиоксиданти, імуномодулятори, солі жирних кислот, фітобіотики.
Престартерний комбікорм цікавий для підприємств, які не мають можливості отримувати індичат у день їх виведення, а термін від виведення до кормушки складає 30–48 годин. Наслідком тривалої відсутності доступу до кормів та води є втрата ваги та проблеми із травною системою, яка в цей період інтенсивно розвивається. Комбікорм дає можливість компенсувати ці втрати та суттєво поліпшити розвиток ШКТ. Додатковими перевагами є нижча смертність молодняку та краща конверсія корму. Тому дослідження, спрямовані на удосконалення й розробку престартерних комбікормів, мають наукову і практичну цінність.
МАТЕРІАЛ І МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ВИРОБНИЧОГО ДОСЛІДУ
Виходячи із наведеного вище, ставилося за мету розробити і вивчити ефективність застосування престартерного комбікорму для індиків кросу Віg 6 на показники продуктивності. Експеримент було проведено в умовах провідного виробника м’яса індиків — ПАТ «Племптахорадгосп Броварський» на молодняку 52 000 голів важкого кросу “Big 6” від німецької компанії Kartzfehn.
Вирощування молодняку індиків проводилось в огороджувальних кільцях (рис. 1).
Підлога пташника була вистелена шаром лушпиння соняшника товщиною 8–10 см. Тривалість вирощування в рингах — із 1 по 7 день, потім ринги знімаються, й індичата розходяться по всьому пташнику. Діаметр рингу — 3,5–4,5 м, кількість голів у ринзі — 400. Для обігріву використовуються газові обігрівачі, які розміщувалися на висоті 70–100 см, під кутом 8–10°. Прогрівання пташника проводилося за 24 години до посадки, температура під брудером — 38–40 °С, на краю ринга — 26–28 °С. На 17–21 день брудер вимикається , температура в пташнику по днях: 21 день — 24 °С; 22–28 день — 22–23 °С; 29–40 день — 21–22 °С.
З метою стимулювання поїдання і «розкорму» індичат було забезпечено необхідний додатковий фронт годівлі та напування: кормушки переведені на режим 5 та закачані повністю комбікормом, для додаткового фронту годівлі було розміщено по 4 додаткових годівниці на ринг, застелено 25–50% площі рингу папером та встановлено 4 додаткових вакуумних поїлки на ринг.
Параметри мікроклімату забезпечувались автоматикою кожного пташника під контролем фахівців господарства та відповідно до вимог виробника кросів Kartzfehn.
Відмінність у годівлі індиків у престартерний період полягала в тому, що індичата отримували повнораціонний престартерний комбікорм, розроблений відповідно до останніх норм годівлі Kartzfehn провідними спеціалістами AVA GROUP та висококваліфікованими фахівцями ПАТ «Племптахорадгосп Броварський».
У престартерному комбікормі дослідної групи була використана унікальна комплексна суміш легкоперетравних білкових і зернових кормів, збалансованих за доступними амінокислотами, вітамінами, мікро- та макроелементами, ферментів, пробіотиками із додаванням середньоланцюгових жирних кислот. Це дало змогу отримати високопоживний комбікорм з низькою буферністю, виключити із рецепта протимікробні стимулятори росту та сформувати оптимальну мікрофлору ШКТ і цим забезпечити високу інтенсивність росту індичат.
Особливу увагу при виробництві престартерного комбікорму дослідної групи було приділено технології грануляції, яка є гарантом отримання максимальних показників. Повнораціонні комбікорми всіх інших періодів вирощування відповідали вимогам виробника кросу, і нормування проводилося по середній калорійності раціонів.
У ході експериментів вивчали: споживання кормів; динаміку живої маси індиків; витрати кормів на 1 кг приросту живої маси; однорідність, збереженість, забійний вихід, вихід великого грудного м’яза.
РЕЗУЛЬТАТИ
Індичата були посаджені у пташники із наступною вагою: самка — 58 г, самець — 59 г, що більше, ніж рекомендована норма, відповідно на 5,5 та 7,2 %. Молодняк був жвавий, активно пішов на воду і корм.
Результати динаміки живої маси (табл. 1) свідчать, що жива маса самок на 7 день становила 200 грамів при нормі 168 г, самців — 216 г при нормі — 180 г, або відповідно на 19,0 та 20,0 %; на 14-й день самка — 414 г, самець — 463 г, що перевищувало показники норми відповідно на 17,9 та 18,7 %.
ТАБЛИЦЯ 1. ДИНАМІКА ЖИВОЇ МАСИ СТАТЕВО-ВІКОВИХ ГРУП ІНДИКІВ БІГ 6
| Вік, днів | Жива маса, г | Різниця у %до норми | ||||
| Норма самка | Норма самець | Факт самка | Факт самець | Самка | Самець | |
| 0 | 55 | 55 | 58 | 59 | 5,5 | 7,2 |
| 7 | 168 | 180 | 200 | 216 | 19,0 | 20,0 |
| 14 | 351 | 390 | 414 | 463 | 17,9 | 18,7 |
| 21 | 636 | 729 | 737 | 848 | 15,9 | 16,3 |
| 100 | 9701 | 13558 | 10888 | 15140 | 12,2 | 11,7 |
| 140 | 21328 | 23424 | 9,8 | |||
Жива маса індичок на 21-й день становила 737 г, індиків – 848 г при нормі відповідно 636 і 729 г, або на 15,9 та 16,3 % більше за норму. У віці забою жива вага індичок перевищувала норму на 100-й день на 1187 г, або на 12,2 %, тоді як вага самців була більша від норми на 1582 г або на 11,7 %. Зважування індиків перед забоєм після голодної витримки показало, що їх маса перевищувала показники норми на 2096 г або 9,8 %.
Таким чином, динаміка живої маси індиків засвідчила, що використання високоякісного престартерного комбікорму, додержання технології вирощування індиків дає змогу одержати в кінці престартерного періоду більшу вагу на 17,9–18,7 %, і в період забою на самках на 100-й день — додаткових 1582 г приросту живої маси, на індиках у віці 140 днів — додаткову вагу 2096 г.
В ході експерименту проводився облік споживання повнораціонних комбікормів та вираховувалася конверсія корму, контролювалася збереженість птиці, під час забою визначався забійний вихід тушки та вихід великого грудного м’яза (табл. 2).
ТАБЛИЦЯ 2. ПОКАЗНИКИ ПРОДУКТИВНОСТІ ІНДИКІВ
| Норма | Фактичні дані | Різниця у % до норми | ||||
| Самка 100 днів | Самець 140 днів | Самка 100 днів | Самець 140 днів | Самка 100 днів | Самець 140 днів | |
| Конверсія корму, кг | 2,25 | 2,47 | 2,27 | 2,5 | 0,9 | 1,2 |
| Збереженість, % | 93,5 | 93,5 | 95,0 | 94,5 | 1,5 | 1,0 |
| Забійний вихід туші, % | 76 | 78 | 77,2 | 79,2 | 1,2 | 1,2 |
| Вихід великого грудного м’яза, % | 31 | 33 | 32,8 | 34,5 | 1,8 | 1,5 |
Так, конверсія корму у самок дослідної групи становила 2,27 кг при нормі 2,25, або на 0,9 % більше, на індиках у віці 140 днів конверсія корму була на рівні 2,5 при нормі 2,47, або на 1,2 % більше. Збільшення конверсії корму можна пояснити тим, що під час престартерного періоду пройшов кращий розвиток ШКТ, в результаті чого птиця мала кращий апетит і спожила більше корму, це позначилося у прирості ваги.
Збереженість молодняку також була вищою, ніж у рекомендаціях виробника кросу: на самках — на 1,5 %, на самцях — на 1,0%.
Під час забою птиці було встановлено, що вона мала більший забійний вихід туші порівняно з нормою на 1,2 % на індичках і самцях, і становила відповідно 77,2 та 79,2 %.
Серед цінних частин туші вихід великого грудного м’яза має найбільше значення через найбільшу ціну продажу, тому даний показник було важливо перевірити. Результати показали, що у самок і самців вихід грудинки становив 32,8 та 34,5 %, або на 1,8 та 1,5 % більше порівняно із нормою.
Отже, престартерний комбікорм для індиків дає можливість отримати додаткові прирости не лише у престартерний період, а й у кінці вирощування близько 10 %, а також збільшити забійний вихід на 1,2 % та вихід грудного м’яза на 0,9–1,2 %, що в результаті сприяє скороченню терміну вирощування птиці на 10–14 днів.
