Молозиво – перший і найважливіший корм у житті теляти. Молозиво є неймовірною сумішшю імуноглобулінів, біологічно-активних та поживних речовин, які є життєвим стартом для теляти.
Головне завдання молозива – забезпечення пасивного імунітету, який є єдиним джерелом раннього імунітету для телят через нездатність плаценти великої рогатої худоби передавати материнські імуноглобуліни плоду (Richter та Götze, 1993; Baintner, 2007).
Імунний статус телят протягом молочного періоду безпосередньо залежить від якості та кількості молозива, яке теля отримує протягом перших годин життя (Heinrichs та Elizondo-Salazar, 2008). Передача імуноглобулінів молозива забезпечує тимчасовий захист від інфекційних захворювань, знижуючи ризик смертності та захворюваності телят (Godden та ін., 2009). Крім того, достатня кількість якісного молозива забезпечує вищий приріст, більш ранній вік першого отелення а також збільшення виробництва молока у майбутньому (Robison та ін., 1988, Faber та ін., 2005).
Тому дуже важливо забезпечити вчасне випоювання якісного молозива, адже близько третини випадків загибелі телят у перші 3 тижні життя пов’язані з помилками у менеджменті молозива.
Незважаючи на вищезгадані переваги, молозиво є потенційним джерелом впливу патогенів на новонароджених телят. Мікроорганізми можуть потрапляти в молозиво шляхом виділення з молочної залози, забруднення під час доїння, зберігання чи згодовування, або шляхом бактеріальної проліферації в молозиві, що зберігається (Fecteau та ін., 2002; McGuirk та Collins, 2004; Johnson та ін., 2007). Salmonella spp., Escherichia coli, Mycobacterium avium ssp. paratuberculosis, Mycoplasma spp. та вірус лейкемії великої рогатої худоби – це лише деякі з патогенів, які можна виділити з молозива (Ferrer та Piper, 1981; Streeter та ін., 1995; González та Wilson, 2003; Houser та ін., 2008).
Крім того, деякі дослідження повідомляли, що высокая концентрація бактерій у молозиві може бути причиною зниження абсорбції імуноглобулінів, що потенційно сприяє провалу передачі пасивного імунітету (James та ін., 1981; Poulsen та ін., 2002; Godden та ін., 2012), тому, що бактерії можуть зв’язуватися з неспецифічними рецепторами ентероцитів, у такий спосіб зменшуючи кількість рецепторів, доступних для поглинання IgG (Staley та Bush, 1985).
Масштабне дослідження, проведене в США (Morrill та ін., 2012), показало, що багато зразків молозива відібраного у різних куточках країни мають значно вищий за рекомендації рівень бактеріального забруднення. У 45% досліджених зразків молозива із 76 стад (n=746) показник загальної кількості бактерій був >100 000 куо/мл, а у 17 % зразків узагалі перевищував 1 000 000 куо/мл. Автори відзначали, що разом із варіабельністю вмісту IgG, існують значні проблеми з гігієною під час доїння, зберігання та випоювання молозива, що створює потенційний ризик передачі патогенів телятам.
Одним із способів зменшення кількості бактерій у молозиві є його термічна обробка (пастеризація). Численні дослідження показали, що нагрівання молозива до 60 °C та витримка протягом 60 хвилин призводить до значного зниження кількості бактерій, без суттєвого зниження концентрації IgG.
Johnson з колегами (Johnson та ін, 2007) досліджував вплив пастеризації молозива на вміст у ньому бактерій та імуноглобулінів, а також на їх засвоєння в організмі телят. Для дослідження збирали партію молозива, яке змішували, після чого одна частина використовувалась без температурної обробки, а інша пастеризувалась за температури 60 °C протягом 60 хвилин. Вони встановили, що пастеризація молозива призвела до зниження кількості бактерій у ньому, суттєво не знижуючи концентрацію IgG. Телята, яким випоювали пастеризоване молозиво, мали значно вищу концентрацію загального білка та IgG у сироватці крові через 24 години після народження, а також більшу ефективність абсорбції IgG порівняно з телятами, яким випоювали молозиво без термічної обробки (рис. 1).
Sandra Godden з колегами (2012) провели дослідження з встановлення ефективності пастеризації молозива та його застосування на понад 1 000 телятах. Після пастеризації загальна кількість бактерій та кількість коліформних бактерій суттєво знизилась, тоді як рівень IgG зменшився не суттєво (табл. 1).
Вони встановили, що рівень IgG у сироватці крові телят (зразки крові відбирали на 4 день життя), яким випоювали пастеризоване молозиво, був на 14 % вищим, порівняно з контролем, яким випоювали «свіже» молозиво (відповідно 18,0 та 15,4 мг/мл). Також дослідники, на основі результатів своїх досліджень розрахували ймовірність прояву захворювань у телят.
Також дослідники, на основі результатів своїх досліджень розрахували ймовірність прояву захворювань у телят (рис. 2).
Аналіз показав зменшення ризику прояву буд-якого захворювання у телят, яких випоювали пастеризованим молозивом (30,9 %), порівняно з телятами, яких годували «свіжим» молозивом (36,5 %).
Ще в одному дослідженні (Kryzer та ін., 2015), проведеному на телятах джерсейської породи отримали подібні результати. Як і у попередніх описаних дослідах, для пастеризації використовували обладнання компанії DairyTech Inc. Автори порівнювали ефект від використання молозива, пастеризованого у спеціальних одноразових пакетах Perfect Udder або у «партійному» пастеризаторі з непастеризованим молозивом. Після пастеризації (незалежно від способу) молозиво заморожували у пакетах Perfect Udder. «Свіже» молозиво або охолоджували або заморожували. Телят було розділено на 4 групи, відповідно до способу обробки молозива, яке їм згодовували: пастеризоване у пакеті (ПП); пастеризоване не у пакеті (ПН); непастеризоване заморожене (НЗ); непастеризоване охолоджене (НО).
Процес пастеризації майже не вплинув на рівень IgG у молозиві, він знизився лише на 2 % (з 79,2 до 77,7 мг/мл). Тоді як кількість коліформних бактерій знизилась з 3,8 log10 КУО/мл до 0,2 (ПП) та 1,2 (ПН) відповідно.
Рівень IgG в сироватці крові та ефективність їх абсорбції були вищі у телят, які отримували пастеризоване молозиво (рис. 3).
Крім того, що дослідники ще раз підтвердили позитивний ефект від пастеризації молозива на засвоєння IgG, вони не виявили значної різниці між засвоєнням імуноглобулінів з непастеризованого охолодженого чи замороженого молозива.
Більшість науковців говорять, що механізм підвищення засвоюваності IgG після пастеризації полягає у тому, що менша кількість мікроорганізмів у просвіті кишечника дозволяє їм ефективніше всмоктуватися протягом перших годин життя.
Результати низки дослідів свідчать, що телята, яких випоювали пастеризованим молозивом, мають:
- нижчу частоту виникнення діареї та пневмонії;
- меншу смертність у перші 30 днів життя;
- вищий приріст маси тіла.
Зниження захворюваності зумовлене не лише ефективнішою передачею пасивного імунітету, а й зменшенням потрапляння до організму патогенів у перші години після народження.
Досвід наукових і практичних досліджень підтверджує, що оптимальним є помірний режим нагрівання 60 °C протягом 60 хвилин за якого:
- ефективно знищується більшість бактерій;
- зберігається понад 90 % біологічної активності IgG;
- не відбувається зсідання білків чи втрата в’язкості молозива.
За вищих температур (63–70 °C) існує ризик денатурації білків, тому такі режими не рекомендуються.
На українському ринку нещодавно з’явилось обладнання для пастеризації молозива, яке було перевірене та підтвердило свою ефективність у численних наукових дослідженнях, зокрема згаданих у цій статті.
Система для розморожування/підігрівання молозива з функцією пастеризації Matilda®, розроблена для того, щоб зробити менеджмент молозива простішим, безпечнішим та ефективнішим як для телят, так і для працівників. Matilda® є революційним рішенням у сфері менджменту молозива.
ПЕРЕВАГИ MATILDA®
- Інтерфейс з вологостійкими кнопками: Дві міцні, стійкі до атмосферних впливів кнопки: одна для вибору бажаної програми, а інша для запуску, зупинки або скасування процесу. Цей спрощений інтерфейс зменшує кількість помилок і усуває проблеми з технічним обслуговуванням, пов’язані з сенсорними екранами у вологих, складних умовах.
- Спрощений менеджмент молозива для співробітників: Matilda® розроблена для спрощення роботи ваших співробітників, оптимізації менеджменту молозива та зменшення ризику помилок. Сигнали сповіщають працівників про завершення процесу, що дозволяє їм зосередитися на інших завданнях без постійного контролю за обладнанням.
- Безщітковий двигун: Оснащена безщітковим двигуном, Matilda® забезпечує вищу ефективність, менші витрати на технічне обслуговування та точне керування, гарантуючи стабільну роботу та довший термін експлуатації навіть у важких умовах роботи на фермі.
- Налаштування через мобільний додаток: Усі налаштування та регулювання управляються за допомогою оновленого додатку Perfect Udder®, що забезпечує повний контроль у ваших руках. Регулюйте температуру, контролюйте цикли, отримуйте сповіщення та усувайте несправності безпосередньо зі свого смартфона, гарантуючи, що співробітники дотримуються затверджених протоколів без несанкціонованих змін.
Отже, випоювання телятам пастеризованого молозива дозволяє покращити їх здоров’я і, як результат, розвиток та ріст. Проте важливо використовувати для пастеризації молозива тільки спеціальне та перевірене обладнання та чітко дотримуватись протоколів.
