• +38 (044) 391-41-20

Парне утримання телят у молочний період

Індивідуальне утримання телят в молочний період є найпопулярнішим способом на даний момент у всьому світі. Проте все більше господарств починають використовувати автоматичні системи випоювання (телята утримуються групами близько 30-40 голів), які дозволяють зменшити затрати праці та прибрати «людський фактор» і соціалізувати телят.

Але не усі господарства можуть дозволити такі системи через їх високу вартість чи якісь інші причини (особливості приміщень, поголів’я і т. п.). Багато досліджень свідчать про те, що утримання телят-молочників парами (чи маленькими групками) позитивно впливає на споживання кормів та поведінку телят як до, так і після відлучення.

У одному з дослідів, проведеному в Канаді, порівнювали 2 види утримання – індивідуально та парами. У 5-добовому віці телят «ставили на дослід», обидві групи телят мали вільний доступ до води, престартеру та сіна. Також телята мали «вільний» доступ до пастеризованого молока (суміш товарного і нетоварного). Молоко у відерце з соскою наливали двічі на день (о 7:00 та о 19:00) і залишали на дві години.

Щодня проводили облік споживання молока, престартеру та води. З 37-го до 41-го дня досліду телят поступово відлучали від молока. З 42-го до 48-го дня у телят залишали відро з соскою для пиття води, а на 49-й день соски забирали, залишаючи телят у тих самих клітках з вільним доступом до води, сіна та престартеру. З 42-го до 55-го дня спостерігали за кількістю «мукань», які робили телята у період, коли їх зазвичай годували (протягом 1 години зранку та 1 години ввечері – тобто 2 години на добу).

На 56-й день телят переводили в групи (по 6 голів) і спостерігали за ними 15 діб, загалом дослід тривав 70 діб. Після відлучення також моніторили споживання престартеру.

Споживання молока (рис. 1.) за період було близьким в обох групах, телята споживали у середньому 9,4 л молока на добу, хоча в кінці досліду телята, яких утримували парами, пили більше молока. Споживання престартеру до відлучення було вищим у групі, де телят утримували парами (на 34 г більше, ніж в індивідуальних клітках). Споживання престартеру швидко зростало в період відлучення – 150 г на 37 день до 450 г на 41 день. Після відлучення телята в середньому споживали 1,9 кг престартеру на добу (1,4 кг на 49 день, 2,3 кг на 55 день).

Рис. 1. Споживання молока, престартеру та води до та під час відлучення

Телята, яких утримували індивідуально, «мукали» в три рази більше, ніж ті, яких утримували парами (рис. 2.).

Рис. 2. Кількість «мукань» у періоди годівлі

Це свідчить про те, що «одинокі» телята перебували в більшому стресі через відлучення від молока.

Після перегрупування телята, які утримувались парами, починали швидше споживати престартер, підходили до годівниць частіше і їли більше за тих телят, яких утримували індивідуально в молочний період (рис. 3.).

Рис. 3. Споживання престартеру після перегрупування

Крім того, «одинокі» в молочний період телята почали підходити до годівниці тільки на 3-й день після перегрупування. Загалом «парні» телята споживали в середньому 3,5 кг/добу престартеру, а «одинокі» – 2,3 кг/добу.

У інших дослідженнях говориться про те, що телята, яких утримують індивідуально, менш соціалізовані, більш агресивні та боязкі.

Також було проведено дослідження, яке порівнювало здатність до навчання телят, яких утримували індивідуально та парами. Телятам видавалося молоко з автомату, коли екран засвічувався білим, а коли червоним – навпаки, не видавалося. Обидві групи однаково швидко навчилися обирати, коли підходити до годівниці.

Коли умови змінили (червоний – видається молоко, білий – не видається) телята, які утримувались індивідуально, так і не призвичаїлись до зміни і підходили до годівниці, коли загоралось біле світло. Ті ж телята, які утримувались парами, призвичаювались до зміни краще і змінили свою поведінку.

Подібний тест проводили, помістивши у клітку червону годівницю. Спочатку всі телята боялись підходити до неї, але потім поступово привчалися до неї. Телята ж, яких утримували індивідуально, постійно лякалися її. Тобто, «парні» телята були менш боязкими та швидше пристосовувалися.

Ці досліди вказують на важливість соціалізації телят на ранніх етапах життя. Більш соціалізовані телята легше переносять зміни та краще навчаються і пристосовуються. Це дуже важливо, адже корова протягом життя переживає багато переміщень і змін і має вміти пристосовуватися до них.

Незважаючи на всі переваги парного утримання, є і недоліки. Наприклад, смоктання один одного. Це можна попередити, використовуючи відра з сосками, так вони довше питимуть молоко і смоктатимуть соску навіть пустого відра, а не один одного. Також важливо забезпечити телят достатньою кількістю рідкого корму і розробити плавну схему зняття з випоювання. Щоб уникнути конкуренції за корм, обоє телят мають бути здоровими та з хорошим ссальним рефлексом. Різниця у віці не повинна бути більше тижня.

При зміні способу утримання обов’язково враховуйте усі ризики та забезпечте правильний менеджмент годівлі та утримання, починаючи з випоювання молозивом.

Отже, парне утримання телят – це один із варіантів, який дає можливість соціалізувати телят, покращити їх пристосовуваність до змін, підвищити споживання кормів, а, як наслідок, їх прирости та майбутню продуктивність.

Автор: Юрій Позняковський, продакт-менеджер із ВРХ компанії AVA Group

У публікації використані матеріали досліджень:

https://www.researchgate.net/publication/260448468_Social_Housing_Improves_Dairy_Calves'_Performance_in_Two_Cognitive_Tests

https://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S002203021000319X