Відмічені записи: силос

У сучасному тваринництві ефективність годівлі — це не лише про баланс поживних речовин у раціоні. Все більше досліджень вказують на те, що гігієна кормів і наявність патогенних мікроорганізмів можуть критично впливати на здоров’я, продуктивність і навіть безпеку кінцевої продукції. Ця стаття розкриває, чому контроль таких патогенів як Salmonella, E. coli та Clostridium perfringens у кормах, воді та гної має стати стандартною практикою на кожній фермі.

ЧОМУ ГІГІЄНА КОРМУ МАЄ ЗНАЧЕННЯ?

Коли ми оцінюємо якість силосу, сінажу чи ЗЗР (загально змішаний раціон), переважно зосереджуємось на поживній цінності: перетравності, рівні білка, крохмалю тощо. Та є ще один важливий — але часто ігнорований — фактор: антинутрієнти. Це речовини, що прямо або опосередковано знижують доступність поживних речовин для тварини. У випадку погано ферментованого сінажу особливу увагу слід звернути на патогенні мікроорганізми, серед яких E. coli, Listeria, Bacillus, Salmonella та Clostridium.

Таке забруднення може відбутись:

• до збирання врожаю (внесення гною/компосту),
• під час збирання (контакт із ґрунтом),
• у процесі ферментації (неповноцінна анаеробна ферментація),
• на етапі згодовування (аеробне псування корму).

Наслідки — розлади травлення, хвороби, зниження надоїв і навіть летальні випадки.

ENTEROBACTERIACEAE — УМОВНО БЕЗПЕЧНІ БАКТЕРІЇ?

Ця родина включає понад 50 родів, серед яких і звичні мешканці ШКТ, і потенційно небезпечні патогени. Серед них: Salmonella, E. coli, Listeria, Shigella, Klebsiella. Хоча деякі з них — частина здорової мікрофлори, інші, зокрема Salmonella та деякі штами E. coli, можуть спричиняти тяжкі кишкові розлади як у тварин, так і в людей.

SALMONELLA: ВІД НОСІЯ ДО СПАЛАХУ

Salmonella enterica — головний збудник, що стосується молочної худоби. Вона включає сотні сероварів, з яких найбільш небезпечні: Typhimurium, Newport, Cerro та Dublin. Остання є специфічною для ВРХ і найчастіше проявляється у вигляді кишкових та респіраторних хвороб у телят.

Основний шлях зараження — фекально-оральний. Джерелами можуть бути інші тварини, птахи, гризуни або заражені корми. На небезпеку впливає кількість бактерій, імунітет тварини та наявність стресів. Багато корів можуть бути безсимптомними носіями, що ускладнює контроль.

ESCHERICHIA COLI: НЕ ВСЯКА E. COLI — НЕБЕЗПЕЧНА

Хоча E. coli є нормальним мешканцем кишківника, деякі її варіанти — зокрема STEC (що виробляють шига-токсини) — становлять серйозну загрозу для людей. Найвідоміший з них — E. coli O157:H7. Хоча ці штами не викликають хвороб у ВРХ (через відсутність рецепторів до токсину), тварини можуть бути носіями, заражаючи довкілля і продукти харчування.

CLOSTRIDIUM: ВІД ГРУНТУ ДО ХВОРОБИ

Бактерії Clostridium є анаеробними, спороутворюючими мікроорганізмами, які часто трапляються в ґрунті, гної чи зіпсованих кормах. Найнебезпечнішим є Clostridium perfringens, який спричиняє кишкові захворювання, особливо під впливом стресу, зміни раціону чи надлишку крохмалю. Бактерія має п’ять типів (A–E), класифікованих за типом токсинів. Тип А є найпоширенішим і найнебезпечнішим у великої рогатої худоби.