Головна / Блог

ЯЛОВІСТЬ КОРІВ: ПРОФІЛАКТИКА ТА ЛІКУВАННЯ ГІНЕКОЛОГІЧНИХ ПАТОЛОГІЙ

від репродуктивного здоров’я тварини залежить і кількість поголів’я, і його продуктивність, і як результат - збільшення виробництва молока. Які ж чинники найбільше впливають на репродуктивне здоров’я тварин?

В народі кажуть: «Не буде телят – не буде корів». І це, дійсно, так. Адже від репродуктивного здоров’я тварини залежить і кількість поголів’я, і його продуктивність, і як результат – збільшення виробництва молока. Які ж чинники найбільше впливають на репродуктивне здоров’я тварин?

 

Проблеми з репродуктивними органами корів найчастіше проявляються під час пологів та у післяпологовий період. Тому дуже важливими є профілактика безпліддя, своєчасно поставлений діагноз та ефективне лікування хвороб на ранніх стадіях. Нові технології ведення тваринництва вимагають від лікаря ветеринарної медицини глибоких знань фізіології та патології окремих систем і організму в цілому, що, у кінцевому результаті, дає можливість зробити правильний висновок про стан здоров’я тварини.

 

Серед хвороб, що найбільше впливають на лактацію корів і на подальшу їх продуктивність виділяють такі ускладнення та захворювання як патологічні пологи, післяпологовий парез, затримка посліду, субінволюція матки та метрити, інші захворювання матки та яєчників. Викликаються ускладнення багатьма причинами, головними з яких є недоліки у годівлі та утриманні. При неповноцінній та незбалансованій годівлі й неналежному утриманні у корів порушується нервово-гуморальна регуляція статевої циклічності, з’являється нестача виробництва статевих гормонів, що може призвести до анеструсу, безпліддя та вибраковки тварин.

 

Поговоримо тепер про вищевказані захворювання детальніше.

 

МЕТРИТИ, або запалення матки. Як ми знаємо, запалення — це специфічна або неспецифічна імунна відповідь макроорганізму на ушкодження тканин або вторгнення іншого організму, сприйнятого, як чужорідний. Дані процеси в матці корови можуть спричинити такі клінічні наслідки як безпліддя, збільшення інтервалу між заплідненнями, неможливості запліднення з першого разу, а також погіршення багатьох інших показників відтворення.

 

Діагностика метритів не являє собою труднощів. Вагінальне й ректальне дослідження, а також облік анамнестичних відомостей дають достатньо підстав для виявлення хвороби. Гострі метрити при правильному лікуванні (особливо в перші дні розвитку захворювання, коли метаболічні процеси в тканинах протікають на досить високому рівні) зазвичай закінчуються відновленням плідності. Несвоєчасне лікування веде до затяжного, хронічного або прихованого перебігу хвороби протягом місяців. У таких випадках прогноз залежить від тривалості захворювання і лише при незначних морфологічних змінах у тканинах матки можна чекати на відновлення плідності корів. Для складання правильного прогнозу велике значення має дослідження біопсійного матеріалу з матки. Необхідно також завжди зважувати доцільність лікування корів з урахуванням їх віку, вгодованості та молочної продуктивності.

 

Лікування корів і телиць при метритах повинно бути спрямоване на виведення ексудату, який містить мікроби, їхні токсини і продукти розпаду тканин; відновлення або посилення скорочувальної здатності матки; підвищення захисних сил організму і регенеративних процесів у матці.

 

В останні роки у терапії гострих і хронічних метритів у корів спостерігається тенденція до використання методів, що впливають на нервову систему й обмінні процеси в організмі та ураженому органі. Матку промивають тільки за наявності в ній великої кількості ексудату. Достатньо ефективною при гострих і хронічних метритах у корів є тканинна терапія.

 

З метою підвищення резистентності організму найнеобхіднішим є забезпечити корів повноцінним раціоном годівлі, гарними умовами утримання, регулярними прогулянками. Для профілактики післяпологових ускладнень особливо велике значення має рух тварин під час вагітності і після отелення. Відсутність моціону чи недостатній рух тварин у період вагітності веде до ослаблення нервово-м’язової системи, порушення тонусу матки і її скоротливої здатності, що призводить до тяжких пологів, затримання посліду та поганої інволюції статевих органів. Уникнути цих ускладнень допоможе не лише правильна годівля тварин після отелення, а й щоденна прогулянка (починаючи з 2-3-го дня після отелення та протягом усього стійлового періоду). Тільним коровам необхідний активний моціон до останнього дня тільності, що позитивно позначиться на пологах, післяпологовому періоді та сприятиме своєчасному відділенню посліду. Своєчасне виявлення і лікування хворих корів на ранніх стадіях захворювання забезпечить швидке одужання і відновлення відтворної здатності.

Лікування прихованого метриту. Пропускають одну охоту, при відкритій шийці матки в її порожнину через катетер вводять вміст однієї шприц-туби препарату «Гамарет» або «Фатроксимін». Після цього в катетер вводять 10 мл «Тривіту». Відкриття шийки матки можна стимулювати ін’єкцією 2 мл «Естрофану».

 

Схема лікування метриту

 

ДніДозаНазва препаратуСпосіб введенняДодаткові дії
115 мл«Інтровіт»внутрішньомʼязово 
12 мл«Естрофан»внутрішньомʼязово 
21 бал«Йодофоам», «Метрикюр», «Фатроксимін»внутрішньоматковомасаж матки
310 мл«Утеротон»параректально 
510 мл«Утеротон»параректально 
710 мл«Утеротон»параректально 
815 мл«Інтровіт»внутрішньомʼязовомасаж матки

ЗАТРИМКА ПОСЛІДУ (retentio secundinarum (placentae)), тобто, навколоплідних оболонок, які залишилися у матці після отелення і мають при нормальному його проходженні виділятися протягом 5–6 годин – ще одна поширена патологія післяотельного періоду. Затримку посліду спостерігають за умов годівлі тільних корів неякісними корми: згодовуванні мерзлих, гнилих, пліснявих кормів, при незбалансованому, бідному на поживні речовини раціоні та при деяких інфекційних захворюваннях, зокрема бруцельозі, трихомонозі тощо.

 

Діагностують затримку посліду на основі зовнішнього огляду тварини із зазначенням часу, який минув після отелення. З лікувальною метою на початку хвороби (через 5–6 годин після отелення) коровам вводять препарати, які стимулюють скорочення матки для природного виведення посліду. Не можна з силою відривати послід, бо зазвичай всередині залишається його частина, що з часом призводить до серйозних ускладнень. Також не можна допускати, щоб частина посліду волочилася за коровою по брудній підлозі або корова наступала кінцівкою на його край. Важливим є також проведення тваринам загальної підтримуючої терапії. Гарний результат дає випоювання коровам навколоплідних вод. При цьому після відділення необхідно ввести в порожнину матки піноутворювальні таблетки («Фатроксимін», «Метрициклін» та ін.) 

 

ПІСЛЯПОЛОГОВИЙ ПАРЕЗ - дуже тяжке захворювання. Воно найчастіше спостерігається у високоудійних корів при тривалому стійловому утриманні без прогулянок і надлишковій годівлі концентратами, не збалансованими за вітамінно-мінеральною групою. Сприяють виникненню післяпологового парезу також холод і протяги після і під час отелення. Хвороба в корів настає у перші дні після отелення. Стан тварини досить швидко погіршується, спостерігається хиткість задньої частини тіла, корова починає падати, а при спробі встати нічого не виходить, і тварина лежить із підібраними під живіт ногами, голова і шия витягнуті або ж голова закинута набік. Кінцівки, роги і вся поверхня тіла холодні, очі сльозяться.

 

Для лікування післяпологового парезу насамперед треба накачати повітря у вим’я. Для цього під вим’я покласти широку клейонку або рушник, протерти соски 1% розчином лізолу або спиртом. Потім здоїти по кілька цівок з кожного соска, щоб очистити канал. Для накачування повітря використовують спеціальний прилад. Процедуру починають із нижніх сосків. Кожен сосок після накачування потрібно перев’язати бинтом, аби не дати повітрю вийти (але не тонкими мотузками, щоб не викликати омертвіння тканин). Знімаються пов’язки з сосків не пізніше ніж через 1-2 год після вдування повітря (якщо корова встала, тобто одужання настало раніше, то відразу після того, як вона встала).

Корисне й розтирання крупу корови джгутами соломи, а також погладжування його через суконку гарячою праскою. Після розтирання корову необхідно тепло вкрити. Також тварині роблять клізму.

 

Разом із фізіологічними процедурами проводять медикаментозну терапію. Під шкіру вводять розчин кофеїну – 10-20 мл води на 4 мл кофеїну. Також застосовують внутрішньовенно 150-250 мл 40% розчину глюкози і 100-200 мл 10% розчину хлористого кальцію. Гарний результат дає і застосування препарату «Кальфосет».

При настанні післяпологового парезу корова не здатна ковтати, тому категорично заборонено вливати ліки через рот. В інакшому разі ліки потраплять не в шлунок, а в легені, що призведе до загибелі тварини.

 

Профілактика захворювання полягає у балансуванні раціону сухостійних корів за вітамінно-мінеральною групою.

 

КІСТИ ЯЄЧНИКІВ (Cystis Ovarium). Кісти являють собою порожнинні утворення у тканинах яєчників з неовульованих фолікулів або жовтих тіл. Звідси і їхня назва – фолікулярна кіста яєчників і кіста жовтого тіла. Кіста завжди укладена в капсулу і наповнена водянистим або слизовим вмістом, а стінка її вистелена епітелієм. Кісти яєчників можуть бути поодинокими і множинними. Розмір утворень залежить від часу їхнього виникнення та від походження: він може варіювати від розміру горошини (дрібнокістозний яєчник) до гусячого яйця та більше. Кісти яєчників досить часто зустрічаються у корів 5-8-річного віку, особливо при концентратному типі годівлі та у зимовий стійловий період, обумовлюючи тривале безпліддя тварин.

 

Схема лікування фолікулярної кісти

 

ДніНазва препарату, дозаЧас добиСпосіб введення
0«Сурфагон» (10мл)16.00-18.00ін’єкція, внутрішньомʼязово
1«Сурфагон» (10 мл)16.00-18.00ін’єкція, внутрішньомʼязово
2«Сурфагон» (10 мл)16.00-18.00ін’єкція, внутрішньомʼязово
9«Естрофан» (2мл) + «Інтровіт» (10 мл)16.00-18.00ін’єкція, внутрішньомʼязово
11«Сурфагон» (5 мл) + «Катозал» (10 мл)16.00-18.00ін’єкція, внутрішньомʼязово

При неефективному лікуванні фолікулярної кісти консервативним методом проводять оперативне видалення з наступним введенням 1%-го розчину новокаїну в порожнину кісти.

 

Ті тварини, які протягом 60-80 днів після отелу або після лікування не прийдуть в охоту, ставляться на схему синхронізації.

 

Схема синхронізації

 

 

 

 

ДніДозаПрепаратСпосіб введенняПримітки
010 мл«Сурфагон»внутрішньомʼязоворанок
010 мл«Е-селен»внутрішньомʼязоворанок
715 мл«Інтровіт»внутрішньомʼязововсі ін’єкції робити о 16:00
72 мл«Естрофан»внутрішньомʼязововсі ін’єкції робити о 16:00
915 мл«Катозал»внутрішньомʼязововсі ін’єкції робити о 16:00
95 мл«Сурфагон»внутрішньомʼязововсі ін’єкції робити о 16:00
10Штучне осіменіння в 8:00
172 мл«Прогестерон» 2,5%підшкірно 

 

 

Автори: Петро Сохацький, Олександр Метинський, Анатолій Куба.

Поділитись

Добавить комментарий

Ваш электронный адрес не будет опубликован. Обязательные поля отмечены *

Читайте також